НАЙПЕРША ПОРАДА БАТЬКАМ: СПІВАЙТЕ!!!

Відомо, що музичні вподобання можуть чимало сказати про внутрішній світ людини, її душевний стан. Музична освіта розвиває розум і почуття, зміцнює духовне йпсихічне здоровя дитини, сприяє формуванню теплих, довірчих відносин усімї між батьками ідітьми.

Щоб дитина розвивалася музично, зовсім не обовязково чекати її вступу до музичної школи або звертатися до фахівця. Прилучати малюка до музики, використовуючи її загальнорозвивальні можливості може йлюдина без музичної освіти. Переконатися вцьому можна, ознайомившись зпорадами та вправами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики ізробити заняття нею корисними йцікавими.

Якщо ви соромитеся свого співу, робіть це, коли ви наодинці змалюком (діти - поблажливі йвдячні слухачі). Співайте немовляті із самого його народження. Навіть якщо ви трохи фальшуєте, треба івцьому разі співати йказати малюкові: я співаю погано, та все одно співати так приємно. Але якби яспівав (співала) краще, то було бще веселіше та приємніше!

Що співати? Краще - дитячі пісеньки, традиційний репертуар яких дуже багатий. Якщо ви не памятаєте жодної пісні, знайдіть касету або компакт-диск і слухайте їх доти, поки не запамятаєте слова.

Важливо, щоб дитина поступово засвоїла кілька простих мелодій, які йстануть для неї першим кроком усвіт музики.

Як співати?виберіть пісню, яка вам найбільше до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній. Робіть це хоча браз на день. Співайте її зі словами ібез слів. Не забувайте, що слова - лише доповнення до музики. Бажано, щоб маля чуло, як ви співаєте без слів. Це дуже важливо.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ:

Взаємодія музичного керівника і

вчителя-дефектолога

 Логоритміка – це низка вправ, завдань, ігор, що поєднує в собі музику і рухи, музику і слово, музику, слово і рухи. І все це направлення на вирішення корекційних, освітніх, а також оздоровчих задач. Якщо ми проаналізуємо рекомендовані схеми, які пропонують різні автори, то ми помітимо, що до них включено різні види музичної діяльності: співи, слухання музики, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах.

Співи – включають в себе вправи та підспівки для тренування периферичного відділу мовного апарату а також вправи для розвитку дрібної моторики, ігри зі співами, координацію співів і рухів.

Сприйняття музики (слухання) – використовується для релаксації для активізації і розвитку слухової уваги а також розвитку вольових рис характеру.

Музично-ритмічні рухи – мають на увазі вправи, ігри зі співами та словом, інструментальні ігри для розвитку уваги, пам’яті, координації рухів, орієнтації у просторі, почуття ритму, тощо.

Гра на музичних інструментах – допомагає розвитку почуття ритму та дрібної моторики.

Виходячи з усього цього, можна зробити висновки: музичний керівник, який знайомий з основами логопедії та зацікавлений в роботі з дітьми, у яких присутні вади мови допомагати в корекційній роботі кожній дитині.

Матеріал який зазвичай використовується на заняттях.Що ж дає найбільш ефективний результат? Який матеріал?

Ігри зі словом, ігри зі співами, музично-дидактичні ігри і вправи, а також різноманітні вправи для формування основних рухів, які навчають орієнтуватися у просторі; загально розвиваючі вправи для розвитку різних груп м’язів, перш за все – для рук, дрібної моторики; вправи, що виховують музично-ритмічні почуття; вправи для розвитку уваги і пам’яті, а також ті, що регулюють м’язовий тонус.

Серед музично-ритмічних рухів на заняттях з логоритміки вправи займають головне місце.

Структура логоритмічних занять

І частина: Вступна.

Підготовка до мовного, та моторного навантаження (використовуються вправи на розвиток основних рухів та почуття ритму).

ІІ частина. Головна.

Включає різні вправи на розвиток уваги, координації рухів, мови з рухами, м’язового тонусу, відчуття ритму, мовленнєві та мімічні рухи, дрібна моторика, а також слухання, співи, гра.

ІІІ частина. Заключна.

Повертає дітей у спокійний врівноважений стан.

Але практика роботи з дітьми вищезгаданої категорії показала, що можна використовувати різні варіанти цієї схеми. Це залежить від низки факторів:

1) від психофізичних особливостей дітей даної групи, їх стану на момент проведення заняття;

2) від корекційних задач на даний період;

3) від часу проведення заняття тощо.

Логоритміка – найкращий показник роботи муз.керівника з дефектологом, їх співпраці. Адже корекційні задачі, які вирішують обидва спеціаліста – однакові: допомогти дитині повірити у свої можливості розбудити її внутрішні можливості полегшити їй процес адаптації у суспільному житті.

Якщо підходити до цього заняття творчо, кожен з них стане неповторним, цікавим, яскравим, та водночас зможе вирішити багато складних корекційних задач.